Сім'я, діти — це сенс мого життя. Найчудовіші моменти пов'язані саме з ними. Тому один з моїх улюблених жанрів — це дитячий портрет. Народний хореографічний ансамбль танцю "Радість", в якому 12 років займалися мої діти, активно виступав на різних майданчиках міста, в тому числі і в театрах. Це середовище — численні репетиції, підготовка костюмів, сцена, передконцертна метушня закулісся — зачарували мене назавжди. Пам'ять про це зберігається на моїх фотографіях. Надалі любов до сцени трансформувалася в інтерес до театральної фотографії, якій зараз я приділяю значну частину своєї творчості.
Театральна зйомка для мене кожного разу — це іспит на міцність, професіоналізм. Цей жанр дуже важкий технічно та емоційно. Шукаю тут себе, щось нове, бо маю розвиватися. Театр подарував мені знайомства з надзвичайними людьми, які так віддані службі у ньому. Я щаслива в цьому оточенні, воно окрилює та надихає. Дуже вдячна їм за підтримку і віру в мене.
Освоюю новий для себе жанр — вуличну фотографію. Головною тут є людина, вона для мене найцікавіша. Вулична фотографія відображає все як є, без спотворень, концентрується на єдиній людській емоції, спійманій у вирішальний, живий момент. Звичайно ж, цей жанр передбачає зйомку людей без їхньої згоди, що для мене дуже складно здолати. Сподіваюся, що з часом досвід і велике прагнення рости в цьому напрямку матимуть свої плоди!
— Ірина Деркач
Error
Деркач Ірина Вікторівна - Фотограф
Член ГО «Харківський фотоклуб» з 2011р.
Член НСТДУ з 2019р.
Член ГО "Харківський фотоклуб". У клубі займаюся організацією та підготовкою виставок. Нині працюю в колисці культури і мистецтва — Харківському художньому музеї, де черпаю натхнення і нові знання. Там фотографую відкриття виставок, експозиції, експонати, нові надходження до колекцій, творчі зустрічі з художниками, процес реставрації картин і просто життя музею. Завдяки професії на моєму життєвому шляху зустрічаються цікаві творчі люди, що стали і друзями і наставниками.